Святий Владислав був королем Угорщини та Хорватії, який жив в 11 столітті і став святим покровителем Угорщини. Йогайла, правитель Литви та Польщі, обрав ім'я Владислав як своє хрестильне ім'я. Саме тому, коли Йогайла збудував Кафедральний собор у 1387 році, було вирішено назвати його як на честь святого Станіслава, так і на честь святого Владислава.

Вавжинець Ґуцевич спроектував еліптичну каплицю Святого Владислава (колишню каплицю єпископа Авраама Войни) під час останньої капітальної перебудови собору. Колись вона була прикрашена настінним живописом, від якого сьогодні збереглися лише фрагменти. Латинські написи, що збереглися біля вівтаря каплиці, розкривають богословський зміст розписів: Zelus (старанність) і Fides (віра). Вівтар споруджено в середині 19 століття, а в ніші знаходиться масивна гіпсова скульптура святого Владислава з хрестом (1861-1863, скульптор Генрик Дмоховський). До 1905 року ця скульптура була прихована за наказом імперської російської влади як прояв активної католицької місіонерської діяльності. Латинську посвяту можна побачити на фресці над статуєю короля Владислава.

На Різдво в каплиці св. Владислава встановлюють вертеп, а в Великий четвер до каплиці відбувається процесія зі Святим Причастям.