Ризниця - це місце для облачення священнослужителів та зберігання предметів, необхідних для літургійного вжитку. Зараз ризниця використовується як виставка літургійного текстилю. У всі часи і в усіх релігіях богослужбовий одяг мав на меті виділити священнослужителя серед інших вірян, ніби підкреслюючи значущість і благородство релігійної церемонії. Форми одягу, що використовуються в літургії Католицької Церкви, в основному успадковані від класичної традиції, а їх призначення остаточно встановилося в Середньовіччі. В новітні часи воно змінювалося дуже незначно і не пристосовувалося до швидкоплинної світської моди. Зміни торкнулися лише деталей крою, типів тканин та візерунків. Вбрання духовенства виготовляли з дорогих тканин: шовку, оксамиту, альтембасу, парчі, дамасту, а також найтоншої вовни або полотна. Найчастіше їх оздоблювали мереживом, аплікаціями, вишивали шовком, золотом і сріблом, прикрашали рюшами та гаптуванням.