Вільнюс, після 1785 р.

Релікварій у формі едікули, зроблений з дерева та скла, містить череп, покладений на подушку. На задньому плані до червоної тканини прикріплені три менші релікварії святих з написами. Під подушкою було знайдено два документи, які свідчать, що реліквія голови святого Феліціссімуса була витягнута з катакомб у Римі, а в 1676 році подарована воєводі Малої Польщі та Литви Габріелю Ротермунду. 17 грудня 1676 року її автентичність підтвердив адміністратор Віленської єпархії Миколай Стефан Пац, який дозволив публічне поклоніння реліквії. Того ж дня реліквію було передано до Костела св. Архангела Михаїла у Вільнюсі. Другий документ, виданий у 1777 році монаху-бернардину Яну Непомуцену Пацевичу, свідчить про автентичність мощей святих мучеників Урбана, Юкунда, Пія і Касти, витягнутих з катакомб Прісцилли в Римі. У постскриптумі стверджується, що їх автентичність підтвердив єпископ Віленський Ігнацій Якуб Масальський 15 травня 1786 року. Найімовірніше, саме тоді всі п'ять реліквій були поміщені разом у дерев'яний релікварій. Реліквія голови святого Феліціссімуса, подарована Габріелем Ротермундом, згадується в документах бернардинських монахинь серед скарбів, які відносились до картини Пресвятої Діви Марії, ще в 1678 році. Тоді вона була поміщена в спеціально виготовленому релікварії, оздобленому сріблом.