16 ст. - 17 ст.  Eкспонат Литовського національного музею
Монастирські будівлі опалювалися різними способами, зокрема кахляними та гіпокаустними печами. Колишній палац Євстахія Валавічюса, де мешкали перші черниці, вже був обладнаний печами, декорованими кольоровими глазурованими кахлями. Окрім своєї основної функції, піч також слугувала прикрасою інтер'єру. Унікальність печі випливала з пропорцій різних її частин, комбінацій кахлів та інших деталей: карнизів, фризів, вінців. Кахлі місцевого виробництва вирізнялися рельєфністю, часто мали зелені, сині або жовті кольори. Декоративні візерунки кахельних панно варіювалися від геометричних, геральдичних до рослинних та фігуративних, і могли бути як релігійними, так і світськими за змістом.

Піч-гіпокауст, виявлена в монастирському підвалі під трапезною, була збудована в середині або в другій половині 17 століття. Устя печі було виведено назовню будівлі. Коли піч топилася, гаряче повітря циркулювало по каналах і трубах, таким чином обігріваючи весь поверх будівлі.