1918
Ordo Sanctissimae Trinitatis et Captivorum / Орден Пресвятої Трійці та полонених

Святий Йоан з Мати (1160-1213) і святий Фелікс Валуа (1127-1212) разом заснували Тринітарський орден в епоху хрестових походів. Від самого початку братство, присвячене Пресвятій Трійці, виконувало особливу місію з визволення християн, які потрапили в мусульманський полон.

До Литви тринітаріїв запросив головнокомандувач армії, гетьман Великого князівства Литовського і віленський воєвода Казимир Йонас Сапєга. У 1693 році до Вільнюса прибули представники "іспанської" реформованої гілки ордену. У 1694-1696 роках було збудовано мурований монастир. Тринітарний костел Святого Відкупителя, Ісуса з Назарету, був освячений у 1716 році. Монастир в Антакалнісі став провідним центром тринітарної провінції Святого Йоакима в Речі Посполитій. Монастир також функціонував як навчальний заклад для тринітарських священнослужителів. Їх костел прославився чудотворною статуєю Ісуса з Назарету. Другий тринітарський монастир заснував єпископ Віленський Костянтин Казимир Бжостовський у 1700 році. Він виділив для монастиря землю поблизу палацу Веркяй, що належав єпископам, і перейменував місцевість на Тринаполіс. Саме там розмістився тринітарський новіціят Провінції Святого Йоакима. У 1832 році монастир було розпущено. Його будівлі були перетворені на гарнізони та лікарню, а згодом передані Російській Православній Церкві. Монастир в Антакалнісі проіснував найдовше у всій колишній провінції Святого Йоакима до 1864 року, коли був закритий і почав служити потребам російської армії. Костел був переданий Східній Православній Церкві. Тринітарії більше ніколи не повернулися до Литви.