1610
Ordo Visitationis Beatissimae Mariae Virginis / Орден відвідин Пресвятої Діви Марії

Святий Франциск Салезький (1567-1622) об'єднав перших сестер, яких очолила шляхетна вдова Свята Жанна Франсуаза де Шанталь (1572-1641). Спочатку вони мали намір відвідувати і піклуватися про бідних і хворих, але незабаром суворо відмежувалися від світу, а головною місією сестер-візитанток стало навчання і виховання дівчат.

Візитанток запросили до Вільнюса, а їх монастир щедро обдарувала мешканка Вільнюса, заможна вдова Анна Варшкетайте-Карасьова-Дезельцова, дочка якої вступила до новіціяту візитанток у Варшаві. У 1694 році було закладено фундамент нового монастиря у Вільнюсі, і монахині оселилися там у 1698 році. У 1729 році розпочалося будівництво мурованого костелу Пресвятого Серця Ісуса і святого Франциска де Салеза, який був освячений у 1752 році. Монастир у Вільнюсі був, напевно, найбільшим і найважливішим закладом освіти для дівчат зі шляхетних родин у всій Литві протягом 18 і 19 століть. Після повстання 1863 року монастир було закрито, посилаючись на згубний і неконтрольований вплив сестер на дівчат та їхні таємні контакти з повстанцями. Монахині візитантки у Франції виклопотали для сестер у Вільнюсі дозвіл на виїзд за кордон без права повернення в Російську імперію. У 1865 році в костелі Найсвятішого Серця Ісуса відбулося останнє публічне богослужіння перед передачею його Східній Православній Церкві. Монастир був переданий православним монахиням. Монахині-візитантки повернулися до Вільнюса в 1919 році, але радянська і нацистська влада відібрали у них монастир, тому після Другої світової війни вони переїхали до Польщі. Радянська влада використовувала резиденцію сестер візитанток у Вільнюсі як в'язницю.