Литва, Європа, кінець 18 - початок 20 ст.

Вінець використовувався в урочистих церемоніях, коли новик складав свої вічні обіти. Церемонія починалася зі Святої Меси та Причастя, після чого послушник читав текст обітів з аркуша, а потім передавав його священику, який клав його на вівтар. Після цього священик урочисто благословляв новий одяг, а настоятелька разом з іншими монахинями знімала з голови послушниці білу вуаль і одягала на неї щойно освячений одяг. Священик, який проводив церемонію, одягав на голову монахині вінець, і з цього моменту послушниця ставала бенедиктинською монахинею і нареченою Христовою.