Великі дзвони б’ють, запрошуючи до Святої Меси та відзначаючи урочисті літургії, пам'ятні дні та свята. Більшість старовинних дзвонів собору були втрачені під час різних лих; сьогодні залишилося лише два - ті, що супроводжують хід годинника. У 2002 році архієпископ Кельнський Йоахім Мейснер подарував Кафедральному собору шість нових дзвонів, дзвін яких можна почути о 17 годині.
Дзвіниця є символом міста і важливою частиною комплексу, що складається з Кафедрального собору, Нижнього і Верхнього замків. Історія Дзвіниці сягає середини 13 століття. Свого нинішнього вигляду вона набула на початку 19 століття. У верхній частині споруди показує час найстаріший у місті годинник; звуки дзвонів запрошують людей на Святу Месу, а з верхівки вежі відкривається несподіваний панорамний вид на Вільнюс.
За радянських часів було прийнято рішення встановити на дзвіниці собору карильйон. Дзвони різних розмірів були привезені сюди із закритих костелів Литви. Але, незважаючи на свердління, фрезерування та шліфування, налаштувати дзвони не вдалося. У 2009 році їх відреставрували в майстерні Кельнської архиєпархії. Частину дзвонів повернули костелам, з яких вони були вивезені, інші виставлені на огляд у Дзвіниці.
Висота дзвіниці Вільнюського кафедрального собору становить 52 метри. Це одна з найстаріших і найвищих споруд Старого міста. З вершини вежі відкривається вражаючий панорамний вид на Вільнюс: будівлі Старого Міста, проспект Гедимінаса та Костел Святих Петра і Павла, а також добре видно скульптури, що прикрашають Кафедральний собор.
Годинник на Дзвіниці є найстарішим у місті. Вважається, що він був встановлений у 17 столітті. Механізму годинника близько 350 років. Серйозного ремонту він потребував лише одного разу - у 1803 році. Жителям міста допомагають відстежувати час дзвони, відлиті відомими майстрами Яном де ла Марш та Густавом Мерком, які звучать кожні чверть години та годину. Два вцілілі старовинні циферблати годинника можна побачити на верхівці Дзвіниці.
За давньою традицією кожен дзвін отримує ім'я, символічний знак і напис латиною. Найбільший дзвін, який важить 2,595 кг, був охрещений ім'ям Йоахіма на честь святого покровителя кардинала Йоахіма Мейснера. Якір, який можна побачити на дзвоні, символізує надію, а напис проголошує: Spes nostra firma ("Наша надія тверда").
Другий за величиною дзвін вагою 1 505 кг присвячений святому Казимиру. На його боці - рельєф лілії, яка символізує цнотливість, і слова з улюбленого гімну князя: Omni die dic Mariae ("Щодня, щодня співаймо Марії"). Цей гімн дуже популярний у Німеччині, де був виготовлений дзвін.